Новости/Аналитика

Ми можемо самі розвивати цю галузь, але не маємо нормативно-правової бази для цього. Ці питання фахівці галузі спільно з відповідальними за це державними службовцями будуть обговорювати на круглому столі “Каннабіноідна терапія”, який проводить профільна асоціація українських коноплярів разом з Національним університетом біоресурсів та природокористування України в Києві з 22-23 листопада.

Днями Мережею поширилася новина про те, що Державною службою України з лікарських засобів та контролю над наркотиками було вперше видано ліцензію на імпорт і обробку препаратів з конопель. Її нібито отримала канадська компанія C21 Investments, яка займається вирощуванням і переробкою високоякісних конопель і виготовленням продукції на її основі, і яка повідомила про це на своєму сайті. Новина привернула до себе увагу одразу, оскільки відомо, що в Україні існує заборона на використання препаратів на основі марихуани. Укрінформ зацікавившись цією новиною, виявив, що вона дещо сумнівна, оскільки вітчизняні коноплярі про якісь законодавчі зміни у цьому напрямку не знають ні сном, ні духом.

А чи була взагалі та ліцензія?

Канадська компанія C21 Investments, яка оголосила про отримання ліцензії Держлікслужбою, займається культивацією і обробкою конопель, а також поширенням продукції з високоякісного каннабісу в США (має промислові насадження конопель у штаті Орегон). На сайті компанії повідомили, що ліцензія, отримана в Україні, дозволить їй імпортувати високоякісний канабідіол (КБД) - сировину, екстракти і концентрати, готову продукцію, обробляти КБД, а також здійснювати оптовий продаж і реекспорт концентратів та продуктів переробки на європейський та світовий ринки. У повідомленні також зазначили, що компанія уже відкрила представництво у Києві і нині готує документи на отримання ліцензії на вирощування конопель, щоправда даних компанії C21 Investments в ЄДРПОУ Укрінформ не знайшов. Але натомість з’ясувалося, що виробництво, продаж, імпорт та зберігання канабідіолу заборонені законом. То ж як могла канадська фірма отримати відповідну ліцензію? Ми відправили інформаційний запит у Держлікслужбу, щоправда виявилося, що сайт відомства наразі “ліг”, тож відповіді можемо й не дочекатися...

Аби прояснити ситуацію, Укрінформ звернувся по коментар до Олександра Ігнатюка, президента асоціації «Українські технічні коноплі»: “Видавати подібні ліцензії Держлікслужба може лише національним резидентам - тобто компаніям, які мають "українську прописку". За останній рік Україну дуже активно “штурмують” іноземні фірми, які подають документи на завезення різноманітних виробів з всілякими каннабіноїдами, зокрема і з канабідіолом. Але у природі чистого канабідіолу не буває, якась частина ТГК (тетрагідроканнабінол, головний психоактивний компонент канабісу) там все одно залишається або ж це має бути речовина синтетичного походження. ТКГ (і його похідні, яким є зокрема і канабідіол) заборонений в Україні постановою Кабміну №770. Так само, як і заборонене виробництво медпрепаратів, похідних від конопель.

Швидше за все Держлікслужба надала роз’яснення, а компанія це видала за доконаний факт і підняла інформаційний шум, щоб попіаритися й промацати ґрунт для подальших дій на ринку. А в американському штаті Орегон, де ця компанія має посівні площі, цього року перевиробництво психоактивных конопель, ціни в регіоні дуже впали. Тому американські бізнесмени хочуть потрапити на європейський ринок, а нашу країну будуть намагатися для цього використовувати як трамплін”.

Чому нам іноземні інвестори не так сильно й потрібні?

Чим же так приваблює Україна іноземних інвесторів конопляної індустрії? По-перше, партнерством з ЄС після підписання “Угоди про асоціацію”, що спростило торгівлю і сприяло її зростанню. По-друге, родючими землями, а також величезним досвідом у веденні сільського господарства. По-третє, наявністю кваліфікованої робочої сили (Україна вже давно вирощує промислові сорти конопель), яка водночас є дуже дешевою. До того ж, конопля є місцевою рослиною, а значить наші умови для її вирощування чи не найсприятливіші.

Це розумів і нащадок відомих цукрових магнатів, колишній мер Глухова Мішель Терещенко, який вирощував технічні сорти конопель на півночі країни, і лише кілька тижнів тому продав свій бізнес бельгійській компанії, яка спеціалізується на виробництві тканин.

Водночас Олександр Ігнатюк наголошує — Україні потрібно не чекати іноземну каннабіноїдну "манну", а розвивати перспективний напрямок по вирощуванню технічної коноплі терапевтичної спрямованості самостійно: “В Україні найсильніша у світі селекційна школа щодо конопель. Наші селекціонери вже вивели сорти технічних конопель, які можуть використовуватися в терапевтичних цілях і вміст в яких тетрагідроканнабінолу не перевищує дозволених законом 0,08%. Правильна обробка листя і суцвіття (без виведення заборонених на даний час законодавством екстрактів) дозволяє використовувати такі сорти приміром, в косметичних і терапевтичних цілях, наприклад в якості біодобавок. Ми можемо самі розвивати цю галузь, але не маємо нормативно-правової бази для цього. Ці питання фахівці галузі спільно з відповідальними за це державними службовцями будуть обговорювати на круглому столі “Каннабіноідна терапія”, який проводить профільна асоціація українських коноплярів разом з Національним університетом біоресурсів та природокористування України в Києві з 22-23 листопада”.

Взагалі ж рентабельність конопляного бізнесу дуже висока – за різними оцінками складає 70-100%. Ця культура дуже швидко і густо росте, не потребує обробки пестицидами і гербіцидами, і навіть відновлює родючість ґрунту. О. Ігнатюк наводить такі цифри: «Вирощування насіння дає рентабельність в 50-70%, і з 1 га можна заробити 500-700 доларів. Якщо ж переробляти тресту (конопляну солому), то заробіток складає вже 2000 доларів. Але насіння і треста — це дитячі забавки в порівнянні з листям і суцвіттями, де з 1 га можна заробляти до 100 тисяч доларів».

Та при такій високій рентабельності, виробники конопель скорочують посівні площі. Якщо в 2016-му було висаджено 3,47 тис. га технічних сортів конопель, то в 2018-му - 1,5 тис. га. На думку експертів, така тенденція - через незначний розвиток коноплепереробної галузі, відсутність державної стратегії підтримки виробника, а також тиск на виробників правоохоронців, які вимагають хабарів, відкриваючи на них кримінальні провадження.